Головна » 2015 » Жовтень » 15 » Тиждень захисника України у школі (12.10-16.10)
23:22
Тиждень захисника України у школі (12.10-16.10)

 Із 12 по 16 жовтня у школі проходить тиждень захисника України. На загальношкільній лінійці були підведені підсумки акції "Напиши листа захиснику вітчизни".


Класні керівники провели бесіду "14 жовтня - День захисника України, День свята Покрови, День українськог козацтва" (1-11 класи).

Молодші школярі (1-4 класи) взяли участь у конкурсі "Козацькі забави".

13 жовтня в актовій залі відбулись урочистості з нагоди Дня захисника України.До школярів завітали учасники АТО: Золотухін Олександр Вікторович, Кошовий Олег Анатолійович, Федорченко Владислав Володимирович, Шаульський Сергій Іванович. Присутні тепло вітали гостей, подарували їм квіти та сувеніри, виготовлені власноруч.

 

Урочистості з нагоди Дня захисника України – зустріч із учасниками АТО 

1.    Шановні учні, вчителі, гості! Вітаємо вас на урочистостях із нагоди Дня захисника України, які проходять на честь мужніх, доблесних воїнів – тих, хто брав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях, тих, хто нині воює, захищаючи рідну землю і кожного з нас, тих, хто воював і поліг смертю хоробрих у неоголошеній війні на сході України... 

2.    Їх ніколи не має забути жодне українське серце.

1.    У всіх людей своя святиня
Куди не глянь і не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в пустелі рай.
Нема без кореня рослини,
Нема людей без Батьківщини.

2.    23 роки незалежна Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні 90-ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще півтора роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних із війною, тепер же наше мирне небо обпалене полум’ям війни. 

1.    Ще два роки тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні! – Героям слава!», а тепер вони набули нового реального непідробного святого змісту.

2.    Наразі всім зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – це наші хлопці, батьки, чоловіки, це мужні воїни, що зі зброєю в руках захищали чи захищають східний кордон України, це лікарі, які виривають поранених в АТО з лап смерті, ставлять їх на ноги, це волонтери, на плечах яких тримається забезпечення нашої армії продуктами, обмундируванням, медикаментами та багато чим іншим, украй необхідним у щоденній ратній роботі солдата. Зрештою, це всі ті, хто пожертвував хоча би краплиною своїх статків заради України, заради її майбутнього.

1.    Слова «Слава Україні! – Героям слава!» перестали бути лише вітанням. Нині це віддання особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини. Це вітання є свідченням справжнього подвигу патріота.

2.    Коли перед очима проходять кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, ми розуміємо, що слова «душу й тіло ми положим за нашу свободу» стали для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом нескореної душі, це стало викликом для всіх і для кожного, для тебе і для мене. 
Пісня «Заспіваймо пісню про Україну» у вик. Панасенко Юлії.
1.    Війна – це жах…

2.    Війна – це руйнація...

1.    Війна – це смерть...                                                                                               

2.    Офіційно її немає, та  вона поруч щодня.

1.    Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя –це герої, які не вмирають.

2.    Вже занадто багато ми чуєм кожного дня про кроки війни.

1.    І навряд чи ми спокій відчуємо, поки гинуть Вкраїни сини.

2.    Прокидається кожна людина 
Лише з думкою, кожного дня –
Стала б мирною наша Вкраїна…
    Хай скінчиться війна…

1.    Наші хлопці – титану міцніше! Не беруть їх хай кулі та міни!

2.    Божа Матір нехай захищає наше небо й синів України!

1.    Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна!

2.    Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає фізично, фінансово, а хтось морально.

1.    У прагненні підтримати наших відважних воїнів єднаються і дорослі, і діти. 

2.    Тож сьогодні ми вітаємо наших героїв-воїнів – земляків, яких ми запросили, щоб сказати їм найщиріші слова вдячності за їх відвагу, мужність та героїзм.

1.    Ми просимо зал гарячими оплесками привітати наших гостей – мужніх воїнів – наших односельців, колишніх випускників школи, батьків учнів. 

2.    Це:            Бровун Павло Васильович      
Єщенко Руслан Васильович 
Золотухін Олександр Вікторович    
Коба Юрій Андрійович 
Кошовий Олег Анатолійович      
Соколенко Михайло Олександрович 
Федорченко Владислав Володимирович     
Шаульський Сергій Іванович      
1.    Вони вже вдома, відслужили по року в зоні АТО, а точніше – на війні. Пізнали ціну окопної дружби, біль втрат і радість перемог, витримали екзамен розлуки з рідними і ще один екзамен – на вірність солдатській присязі, Україні, народу. 
Надаємо їм слово.                                     Виступи учасників АТО.

2.    Їм на зміну під час четвертої, п’ятої та шостої хвилей мобілізації пішли інші земляки. Служать вони в різних куточках нашої країни, багато хто на передовій. 

1.    Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: хай все у них буде гаразд, аби вони живими і здоровими якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин, дітей. 

2.    А зараз слово для привітання надається директору школи Дігтярю Андрію Васильовичу.                                            Виступ директора.

1.    Нам невідомі всіх їх імена, 
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце – щире чи терпляче.

2.    Як страшно їм, коли усе горить, 
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима.

1.    Нам невідомі мрії й здобуття, 
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони – солдати, що кладуть життя, 
Заради нас і мирного світання.

2.    І без імен помолимось за них, 
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких гірких,
І без імен вони для нас герої.

1.    Просимо хвилиною мовчання вшанувати всіх солдат, які загинули на сході України, захищаючи нас, і які назавжди залишаться героями в пам’яті українського народу.
Хвилина мовчання. Звучить запис пісні «Плине кача».

2.    Пливуть човни, гойдає кожну лодь
Людська долоня, тепла і тремтяча,
Човнами править втішений Господь,
А серце розривається і плаче.
1.    І кожна мати плаче, і пече
Їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Донбас і Львів – плече в плече,
І разом з ними плаче Україна.

2.    Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
Де убієнний ангелом стає,
Бо він герой. Герої не вмирають!

1.    Герої не вмирають… Просто йдуть.
Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….
Героям слава! – вписано у серці.

2.    Але нашу Батьківщину, нашу Україну зламати не можна. Наче казковий птах, вона піднімається, відроджується із попелу, розправляє гордо крила, стає міцнішою, сильнішою, кращою.
 
1.    Наведу слова одного з політичних аналітиків при ООН: «Після закінчення війни Україна отримає сильну армію, патріотизм на високому рівні, згуртовану націю, а ворог лише безіменні могили».

2.    Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині –
У себе спершу запитай.

1.    Не розчаровуйсь в Україні,
Вона свята, а грішні – ми.
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.

2.    Не розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньку захистить.

1.    Не розчаровуйсь в Україні,
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини,
В садах достатку і добра.

2.    Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким чоловікам-відчайдухам, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. 
1.    І як казав В'ячеслав Чорновіл, «дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелось гірко любити – втративши».
2.    Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про них писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов´язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої з терористами, російськими найманцями протиставили їм свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

1.    Сьогодні нам треба гуртуватися, допомагати один одному та нашому війську й державі, не піддаватись провокаціям та чуткам, що розповсюджує пропаганда Кремля, яка сіє злобу, зневіру та брехню про Україну. Будьмо мужніми, збережемо Україну – збережемо себе.
2.    Дивлячись на нинішнє становище нашої країни, упевнені, що немає такого українця, який би не бажав миру і спокою Україні. Увесь народ нашої держави об´єднався нині проти російського агресора. Кожен із нас всіма силами намагається підтримати воїнів своєї держави.
1.    Наша школа теж не залишилась осторонь цих непростих подій, що відбуваються на сході України. Ми плели маскувальні сітки, писали та відправляли на передову листи, малюнки-обереги, збирали та передавали через волонтерів теплий одяг, продукти, гроші. А минулого тижня через Юлію Солодку передали листи та 9 посилок  із теплими речами і продуктами випускнику нашої школи Лісовому Володимиру, який разом зі своїм підрозділом знаходиться на передній лінії оборони – у Зайцевому, що неподалік Горлівки. Тож підтримуємо, чим можемо.        

Учениця 8-Б класу Рома Віка читає вірш.
Від крові захлинається земля,
Від болю сльози навертаються на очі…
Ми ж українці, ми одна сім´я!
Й ганьба тому, хто це забути хоче!
І голову схилив старий Тарас –
Не вірить він, що брат пішов на брата.
Невже даремно він боровсь за нас?!
Пройшов крізь біль і величезні втрати?
Ні! Мова солов´їна оживе!
Нам вороги не будуть докучати,
Бо що людина сіє, те й пожне,
А злих людей давно чекають грати.
Ми переможем, хоч ціна – життя
І знов здобудемо оту свободу,
В яку він вірив, і щасливе майбуття,
Яке хотів він для свого народу.

2.    За нашу рідну Україну, 
Щоб зберегли ви на віки – 
Низький уклін і тричі "СЛАВА!" 
Герої наші – захисники!  

1.    Ми вам бажаємо добра, 
Ми вам бажаємо тепла,
Любові завтра і сьогодні.

2.    Ми  вам  бажаємо добра,
Щоб, наче сад, душа цвіла,
Щоб зорі падали в долоні.
Пісня «Україно, ми твоя надія!» у вик. Мостової Світлана, Трипуз Дарії.
Учні вручають солдатам квіти, листівки та подарунки, виготовлені власноруч.

1.    Тримайтесь, братики! Ми з вами 
У цей страшний, болючий час.
Ви стали нам захисниками, 
Ми щиро молимось за вас.

2.    Вертайтесь, рідніїі, живими! 
Хай янголи вас захищають,
Своїми крилами святими 
Від куль ворожих закривають.

1.    Молитва матері- Вкраїни 
Стане всім ворогам стіною...
Вертайтесь, рідні, до родини, 
Вертайтесь мирною порою.

2.    Не хочемо війни страшної! 
Всі просять люди, звідусіль
Не треба люті нам чужої — 
Хай в Україні буде  мир!

Вокально-танцювальна композиція «Україна – це ми!»

1.    Дорогі наші захисники, ми, підростаюче покоління, обіцяємо рівнятись на вас і стати справжніми патріотами своєї держави, боротися за волю, честь і за народ.

2.    Дякуємо всім вам за мирне небо над нашими домівками! 

1.    Слава Україні!                                                                            
УСІ:  Героям слава!!!

              

Переглядів: 476 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: